Ізюм синій тіньовий (без цукру)

Країна виробник: Узбекистан

Корисні властивості

Як джерело швидкої енергії, родзинки буде дуже до речі перед іспитом, змаганнями, тренуванням або довгої прогулянкою.

У 100 грамах родзинок міститься близько 860 мг калію. Крім цього, в ньому містяться такі макроелементи, як фосфор, магній, кальцій, залізо, а також вітаміни B1, B2, B5 і РР (нікотинова кислота). Ізюм надає дуже корисну дію на організм і має бактерицидну, імуностимулюючу, седативну та сечогінну дію. Седативну дію родзинок легко пояснити вмістом в ньому нікотинової кислоти і вітамінів В1, В2 і В5, які розслабляючи впливають на нервову систему і навіть покращують сон. Калій, яким настільки багатий родзинки, благотворно впливає на роботу нирок і стан шкіри. Він має сечогінну дію, що допомагає для виведення токсичних речовин з організму.

Відвар з родзинок дуже корисний при респіраторних захворюваннях, адже речовини, що містяться в ньому, мають імуностимулюючу і бактерицидну дію на організм, тим самим прискорюючи одужання.

Ізюм чистить кров, відмінно допомагає при серцевих захворюваннях, відновлює спортсменів після серйозних навантажень, активізує роботу мозку і прискорює проходження нервових імпульсів. Більш того, вживання родзинок допомагає активувати вироблення гемоглобіну, нормалізувати процес кровотворення, відновити роботу серця, зміцнити судини, запобігти розвитку карієсу, зміцнити зубну емаль.

Найкраще поєднувати родзинки з іншими продуктами: з сиром або з кашею.

Історія походження

С древних времен ягоды винограда использовали преимущественно для создания такого известного напитка, как вино. Изюм был изготовлен совершенно случайно, в результате того, что кто-то забыл убрать остатки винограда, накрытого тканью и отложенного специально для приготовления этого популярного напитка. Когда через какое-то время виноград был обнаружен, то он уже превратился в известное нам лакомство со сладким вкусом и ароматом.

Впервые изюм был изготовлен специально для продажи в 300 годах до н.э. финикийцами. Известность в центральной Европе изюм не имел, не смотря на его популярность в Средиземноморье. Об этом лакомстве стали узнавать только в XI веке, когда рыцари начали привозить его в Европу из крестовых походов. В Америку изюм попал вместе с колонистами, которые привезли туда семена винограда. На Руси изюм также был известен довольно давно, еще в XII-XIII веках, когда монголо-татарское иго принесло его из Средней Азии.

Харчова цінність на 100 г